Читайте разом книжки

Під час карантину не забувайте про дитячу книжку. Саме час приділити увагу розгляданню картинок, читанню улюблених казок та оповідань. Проведіть з дитиною ігри за ілюстраціями, наприклад, нехай знайде заданий предмет, порахує зображені предмети, придумає продовження казки тощо. Розкажіть про бібліотеку, про те, як поводитись з книжкою, влаштуйте вдома «книжкову лікарню» з ремонту книг.
Під час карантину МакДональдз пропонує батькам приємний і корисний ритуал — читання дітям перед сном. З таких традицій складається розпорядок дня, який для сімей у нинішніх умовах особливо важливий. Наповнити його користю і яскравими враженнями допоможуть книжки з Хеппі Міл.
Щоб дізнатися, коли і як часто українці читають дітям, МакДональдз разом з компанією Kantar Україна у березні 2020 р. провели дослідження. Згідно з ним, більшість батьків читають малечі увечері з 20:45 до 22:00. Найзручніша ж година для цього заняття — 20:45. Саме тоді МакДональдз закликає українців розгортати дитячі книжки. Такий звичай допоможе закріпити звичку сімейного читання і змалку прищепити любов до книжок.

          Карантин, який оголосили по всій Україні через новий коронавірус, 

значно ускладнив життя батькам. Оскільки дитсадки та школи закрили на

 три тижні, дітей треба розважати вдома. Гуляти на вулиці можна і треба,

 втім, краще уникати скупчень людей, як-от на дитячих майданчиках. 

Краще прогулюватись парками чи виїжджати у ліс за місто. Ми ж 

пропонуємо декілька варіантів чим зайнятися з дітьми під час карантину,

 якими розвагами можна зацікавити дітей, сидячи в приміщенні.

Ігри з книгами

Фантазер

Правила. Візьміть якусь дитячу книжку з картинками. Уважно розгляньте картинки разом із малюком і придумайте історію, не пов’язану з тією, про яку написана книга. Кілька разів виконайте це разом, а потім дитина і сама долучиться до вигадування.

Детектив

Правила. Інший варіант цієї гри, коли мама чи тато, не показуючи дитині картинку, розповідає, що на ній зображено і зариває книгу. А дитина повинна знайти цей малюнок, орієнтуючись за маминим описом. Потім помінятися ролями: описує дитина, шукаєш ти.

Що читати з дітьми під час карантину: казкові сюжети-попередження

У світі є багато історій про те, як хтось когось не послухав і що з цього вийшло. Бути самодисциплінованим та чемним у час суворого карантину важливо. І якщо діти страх як просяться побігати разом із друзями та майданчику або покататися на металевих гойдалках, є сенс вдатися до народних джерел і проаналізувати приклади тих випадків, коли хтось не послухав, що казали, і чим це скінчилося. Отже, беремо книжки, приміряємо окуляри Мудрагеля, і читаємо у пошуках істини. І робимо висновки разом із дітьми. Поїхали!

https://blog.yakaboo.ua/quarantine-tales/ 

Гарний читач починається з родини

Інформаційний дайджест

“Тільки там, де читають батьки, зростає дитина, яка читає”, - сказав Януш Корчак. І це насправді так. Інтерес до читання значною мірою залежить від ставлення до книги в сім’ї.

Виховання любові до книги розпочинається саме з тієї миті, коли дитина вперше перегорне сторінки гарно ілюстрованої книги. Читаючи дитині книжку, показуючи малюнки, батьки знайомлять її з навколишнім світом саме зі сторінок книги. Не вміючи ще розмовляти, дитина “читає” – безпомилково показує малюнки із зображенням звірів, птахів, героїв казок.

Василь Сухомлинський писав: “Читання як джерело духовного збагачення не зводиться до вміння читати: з цього вміння воно тільки починається…”

Існує думка про те, що вроджені здібності до читання у дітей виявляються лише у віці від 18 місяців до 3-х років. А от психологи вважають, що прищепити любов до книги та читання можливо лише до 9 років. Пізніше це зробити складно, іноді практично неможливо.

Що ж таке сімейне читання? Чи актуальне воно у час комп’ютерних технологій? Чи не призабуті сімейні читання у наших родинах?

Головна відмінність сімейного читання від інших його видів – класного, позакласного та домашнього – полягає в тому, що батьки, використовуючи книгу, починають по-справжньому займатися духовним розвитком своєї дитини, формуванням її особистості.

Сімейні читання – це своєрідна давня традиція інтелігенції. Це форма спілкування, в якій беруть участь як мінімум троє: дитина, батьки і автор книги. Сімейне читання – це розмова батьків із дітьми про мораль, стимулом якого є спільне читання творів літератури. Це монолог дитини, в якому вона роздумує над змістом твору, прагне виявити і виразити його моральну ідею.

Давно помітили: доки дитина мала, дорослі із задоволенням читають їй книжки. А коли йде до школи, то батьки думають, що тепер буде читати сама. І розмова з дочкою чи сином зводиться до шкільних предметів та оцінок. Ось тут на допомогу приходить сімейне читання. Під час такого читання мати і батько відкриваються для дитини з нового боку, що додає їм поваги та авторитету, і батьки помічають, що їх діти подорослішали. Вони обговорюють разом прочитані книги, обмінюються думками, зачитують цікаві моменти, разом хвилюються за героїв книг, сміються і плачуть. Вчаться не розгублюватися в життєвих небезпеках, а це саме те, що кожна дитина повинна вміти.

Думка про те, що література – підручник життя, не нова, але, не дивлячись на банальність, це твердження вірне. Чим більше читатиме дитина, тим краще вона орієнтуватиметься в житті і знатиметься в людях. Залучаючи дітей до читання, ми тим самим допомагаємо їм бути успішними в житті.

Якщо донедавна книга була для людини основним джерелом інформації, а читання – популярним способом проведення дозвілля, то тепер у неї з’явилися могутні суперники – телебачення, комп’ютер, відеоігри. Зараз багато хто вважає читання „зайвою тратою часу”, віддаючи перевагу екранізованим версіям творів. Але книга – вічна. Її ніщо замінити не зможе. Прищеплення дітям інтересу до читання, констатує наука, на 90% залежить від батьків. Але змусити дитину читати неможливо, книгою потрібно зацікавити. Кожна книга повинна прийти до дитини у відповідному віці, інакше дружба з нею може й не відбутися.

Навіщо читати дітям книжки

Діти дуже люблять, коли їм читають. Саме від батьків малюк чує перші вірші і казки, і якщо батьки не ігнорують читання навіть найменшим, то з дуже великою вірогідністю книга незабаром стане кращою другом дитини. Чому? Тому що книга: розширює уявлення дитини про світ знайомить зі всім, що оточує дитину: природою, предметами і т. п. впливає на формування переваг і читацьких смаків дитини розвиває мислення - як логічне, так і образне розширює словниковий запас, пам'ять, уява і фантазія учить правильно складати пропозиції. Діти, яким батьки читають вголос регулярно, починають розуміти структуру літературного твору (де початок, як розгортається сюжет, в якому місці настає кінець). Завдяки читанню дитина вчиться слухати - а це важливо. Знайомлячись з книгами, дитина краще дізнається рідну мову.

Зазвичай діти з нетерпінням чекають, коли батьки їм шанують. Читання вголос має велике значення і для тих дітей, які можуть вже і самі прочитати книжку. Сімейне читання це запорука благополуччя, спосіб спілкування між батьками і дітьми, метод виховання і хороше дозвілля. Саме тому у мами і папи завжди повинен знаходитися час, щоб шанувати дітям. Психологи вважають, що діти, яким читають книги батьки, емоційно урівноважені і впевнені  в собі.
"Сімейне читання - це показник хорошої, благополучної сім'ї".

   Втрата у нинішніх дітей інтересу до книжкового читання, яке за наявності комп'ютера і Інтернету представляється застарілим зайняттям, стало буденним явищем, перетворилося на величезну соціальну проблему. Негативним відношенням до книги, відсутністю розвиненого інтелекту підлітки стали часом гордитися. А тих, хто читає, називають образливим словом "ботанік". Таке відношення до книги і читання багато в чому від відсутності в досвіді перших років їх життя материнського читання - діти не отримали щеплення радості від спілкування з книгою і власною мамою в цьому процесі.
Що не отримали вчасно щастя "прильнути до мами і читати", нинішні школярі стали поколінням, у більшості випадків втраченим для читання. Замість читання вони знаходять інші, часом небезпечні, розради, що не викликають "дум високі прагнення", а що тягнуть вниз до особової деградації.